Актуально


Робота над трудовим кодексом не припиняється &
між Рівненською обласною державною адміністраці
Над річкою Горинь серед мальовничих лісів та лу
Профспілкова ініціатива щодо запровадження Дня
Український паспорт посідає – перше місце серед

Корисні посилання

218296
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
В цьому місяці
В минулому місяці
Всього відвідувань
1584
2585
6555
9933
19151
218296

Ваш ІР 3.226.245.48
Дата: 2020-08-05

59221-1 largeПрофспілка працівників охорони здоров’я України занепокоєна станом підготовки закладів охорони здоров’я до запровадження з 1 квітня 2020 року реформи системи фінансування вторинного/третинного рівнів надання медичної допомоги, що тягне за собою порушення трудових прав медичних працівників, а також зростання загрози доступності медичної допомоги населенню.

 Суспільство вже давно очікує і толерантно сприймає необхідність реформування галузі, в основі якого лежить обіцяне покращення: для пацієнтів – якості, доступності та безоплатності медичної допомоги, а для медичних працівників – вагоме зростання оплати праці, підвищення авторитету, соціального і правового захисту.

Ми переконані – зміни потрібні. Але думка медичної громадськості має бути врахована.
Одномоментний та “раптовий” (зважаючи на час затвердження тарифів і укладення договорів) перехід на нові реалії фінансування за програмою медичних гарантій, враховуючи недостатній обсяг фінансування, викликає справедливе занепокоєння у трудових колективах та породжує нездорову атмосферу, що може призвести до соціального збурення.
Критичним щодо забезпечення зайнятості працюючих в охороні здоров’я став початок 2020 року через масові отримання медичними працівниками письмових попереджень про зміну істотних умов праці та (або) про майбутнє вивільнення у зв’язку із запровадженням з 1 квітня 2020 року реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення для всіх видів медичної допомоги. З цього приводу Профспілка звернулася до керівників обласних рад, керівників закладів охорони здоров’я щодо усунення порушень трудових прав працівників, наголосивши на неправомірності та необгрунтованості таких масових попереджень.
Для фінансування програми гарантій на поточний рік не були дотримані основні вимоги Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, згідно яких обсяг видатків Державного бюджету має становити не менше 5% ВВП (ч.5 ст.4 Закону), а при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів база для визначення компонента оплати праці медичних працівників не може бути меншою за 250% середньої заробітної плати в Україні за липень попереднього року (ч.3 ст.10 Закону).
Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” затверджено загальний обсяг видатків, передбачений Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною программою 22308060 “Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення” у сумі 72 млрд.грн., що складає 1,6% ВВП.
Наголошуємо, що, за розрахунками Профспілки, тільки для забезпечення фонду оплати праці медичних працівників комунальних некомерційних підприємств необхідно близько 82 млрд.грн. (забезпечення виплати мінімальної заробітної плати, диференціації заробітної плати медичним працівникам, які отримують її на рівні мінімальної, виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення).
Національною службою здоров’я України (НСЗУ) визначено специфікації та умови надання медичних послуг в розрізі 27-ми пакетів медичних послуг, які власне на сьогодні обумовили зміст і обсяг самої програми медичних гарантій, хоча така має прийматися Верховною Радою України у складі Державного бюджету на відповідний рік.
Передбачені постановою Кабінету Міністрів України №65 від 5.02.2020 року тарифи оплати медичних послуг за відповідними пакетами викликали вкрай критичні зауваження медичної спільноти та закладів охорони здоров’я щодо їх обгрунтованості та низького рівня. Зокрема, такі тарифи здебільшого не покривають навіть собівартість медичних послуг, оскільки формувалися на основі показників попередніх років, оплати медикаментозного забезпечення за рахунок власних коштів громадян, а також мінімізації вартості послуг завдяки низького неадекватного рівня оплати праці медичного персоналу – найнижчого не лише у порівнянні з іншими країнами Європи, але й у розрізі галузей національної економіки. За таких підходів відсутні передумови для суттєвого збільшення заробітної плати, як це обіцяється і справді мало місце на первинному рівні, а навпаки містяться загрози щодо закриття закладів охорони здоров’я, скорочення штату та масового вивільнення медичного персоналу.

Більшість закладів охорони здоров’я за програмою медичних гарантій отримають на порядок менше коштів, ніж раніше мали за медичною субвенцією. Враховуючи, що лише зараз відбувається контактування із НСЗУ, при прийнятті місцевих бюджетів на цей рік не могли закладатися кошти на покриття дефіциту фонду оплати праці. Уже тепер, отримавши орієнтовну ціну договору та тарифи, працівників масово попереджають про зменшення заробітної плати та можливе скорочення чисельності і штату працівників.
Зважаючи на незабезпеченість реформи належним фінансовим ресурсом, власники та керівники комунальних закладів охорони здоров’я вживають заходів, спрямованих на оптимізацію мережі закладів охорони здоров’я (закриття відділень, укрупнення або ліквідацію закладів охорони здоров’я), скорочення чисельності (штату) працівників, зміну істотних умов праці у бік погіршення.
В кризовому стані, на межі закриття та вивільнення працівників, перебувають комунальні протитуберкульозні заклади, заклади з надання психіатричної допомоги, дерматологічна та стоматологічна служба.
Незважаючи на неодноразові звернення Профспілки працівників охорони здоров’я України до владних структур, на сьогодні відсутня будь-яка програма соціально-економічного захисту та підтримки працівників галузі в умовах реформування, яка б передбачала дієві заходи щодо перекваліфікації чи зменшення несприятливих наслідків вивільнення.
Умови надання медичних послуг часто містять вимоги, які не завжди є виправданими. Наприклад, для стаціонарної допомоги без хірургічних операцій у штаті має бути не менше двох лікарів-анестезіологів, які працюють за основним місцем роботи (не стосується медичного чергування). Аналогічно відсутність дитячих анестезіологів унеможливить функціонування педіатричних відділень. Схожа ситуація може мати місце і по відношенню до інших пакетів медичних послуг, зокрема паліативної та реабілітаційної допомоги. Виникає проблема пов’язана із дефіцитом окремих спеціальностей, наприклад лікаря-нефролога, ерготерапевта тощо.
Такі умови можуть бути штучно створені для подальшого відсіювання районних лікарень від надання будь-якої стаціонарної допомоги, а відтак і повноцінного доступу до участі у програмі медичних гарантій.
Окремо виникає питання щодо забезпечення лікарень медичним обладнанням та відповідність іншим технічним вимогам. Вимушене взяття медичним закладом зобов’язання про дотримання усіх умов договору із НСЗУ і подальшого його невиконання через дефіцит коштів завжди буде спекулятивним моментом для можливої відмови оплати надання медичних послуг у майбутньому.
Профспілка працівників охорони здоров’я України звернулась до Президента України, Уряду, голів обласних рад та обласних державних адміністрацій з пропозиціями про наступне:
- збільшення фінансування Програми медичних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету на рівні не менше 5% ВВП;
- закладення у тарифах та коригувальних коефіцієнтах бази для визначення компонента оплати праці медичних працівників не менше 250% середньої заробітної плати в Україні за липень попереднього року;
- підвищення тарифів до реальних та обґрунтованих розмірів або ж встановлення додаткових підвищувальних коефіцієнтів;
- виділення додаткових коштів через бюджетні трансфери (субвенція, дотація) за рахунок коштів Державного бюджету на підтримку комунальних закладів охорони здоров’я, насамперед на оплату праці;
- продовження фінансування закладів охорони здоров’я психіатричного, протитуберкульозного та інфекційного профілів за рахунок коштів медичної субвенції з Державного бюджету;
- перегляд умов надання медичних послуг за програмою медичних гарантій та вилучення необґрунтованих вимог;
- вжити заходів щодо недопущення масового вивільнення медичних працівників у державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
- продовження НСЗУ граничного строку подання пропозицій про укладання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

 

Сергій Боровець,

голова Рівненської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров’я України

м. Рівне

Проспект Миру, 7А
поштовий індекс: 33028 
Тел: (0362) 63-37-98, (0362) 63-39-94
Ел. пошта:  Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.